Пані Віра, 73

Віра Пилипівна все життя звикла до важкої праці. 32 роки вона працювала стропальником у будівельному управлінні, професія, яка вимагала фізичної витривалості, уважності та великої відповідальності. Вона не боялася складної роботи й усе життя чесно працювала, щоб забезпечити родину.

Найбільшою гордістю для неї був син. З перших днів повномасштабного вторгнення він став на захист України в лавах ЗСУ. Для Віри Пилипівни це було водночас і приводом для гордості, і щоденним болем та тривогою.

У 2023 році її син загинув. Після цієї втрати життя Віри Пилипівни змінилося назавжди. Вона дуже важко переживає смерть дитини, а стан здоров’я після пережитого різко погіршився.

Сьогодні вона має багато хронічних захворювань: втрату зору та слуху, артрит ІІ ступеня, цукровий діабет. Через постійний біль та слабкість їй дедалі важче справлятися з повсякденними справами самостійно.

Попри власний біль і втому, Віра Пилипівна дуже тепло згадує сина та продовжує жити з вірою, що його подвиг не буде забутий.