Пані Ніна, 69

Попри складний стан здоров’я та самотність, вона продовжує знаходити сили піклуватися не лише про себе, а й про простір навколо. Біля її будинку завжди можна побачити квіти, висаджені власноруч кущі та розсаду, які вона купує навіть зі своєї невеликої пенсії. Каже, що коли квітне двір, людям стає трохи тепліше жити.

Свого часу вона 20 років працювала комплектувальником на танкоремонтному заводі, робота вимагала уважності, витривалості та великої відповідальності. Пізніше була помічником депутата районної ради, а сьогодні продовжує займатися громадською діяльністю у Київській міській спілці інвалідів «Церебрал», підтримуючи людей, які також живуть із непростими діагнозами.

Вона має інвалідність ІІ групи та багато хронічних захворювань: артрит, цукровий діабет, остеопороз, проблеми із зором, а також перенесений інфаркт. Щоденне життя супроводжується болем, постійними ліками та фізичними обмеженнями.

Жінка проживає сама. Незважаючи на це, вона не втратила любові до життя та бажання робити щось хороше для інших. Її маленький квітник біля дому став справжнім проявом турботи про людей і віри в те, що навіть у складних обставинах можна залишати після себе красу.

Сьогодні вона потребує підтримки, продуктів, ліків та простого людського тепла. Для одиноко проживаючої людини це означає значно більше, ніж просто допомога.