Пані Олена, 69

25 років свого життя вона пропрацювала на заводі, де збирала електронні прилади. Робота вимагала великої уважності, точності та відповідальності, щодня вона годинами виконувала кропітку працю, до якої ставилася чесно та сумлінно.

Сьогодні ті руки, які колись працювали без відпочинку, дедалі частіше болять і не мають колишньої сили. Через гіпертонію та остеохондроз ІІ ступеня їй важко пересуватися, виконувати домашні справи й навіть просто нормально проживати звичайний день без болю.

Найскладніше, постійне відчуття нестачі. Пенсія настільки мала, що після оплати базових витрат коштів часто не вистачає навіть на продукти. Вона намагається економити на всьому, відкладаючи власні потреби “на потім”.

Попри труднощі, вона не звикла скаржитися чи просити про допомогу. Але сьогодні їй справді дуже важко. Щодня вона думає не про мрії чи відпочинок, а лише про те, як прожити ще один день і впоратися з усім самостійно.