Пояснюємо
Ліки для літньої людини: як зменшити витрати законно
6 хв читанняКоманда «Реальної допомоги»
Чому ліки зʼїдають пенсію швидше за їжу
Станом на 1 січня 2026 року середній розмір пенсії в Україні становив 6 544,62 гривні, а 54,9% пенсіонерів отримували до 5 000 гривень на місяць. З цієї суми спершу платять за газ, світло й воду, потім купують хліб і крупу. Те, що лишається наприкінці, часто менше за місячний набір препаратів.
Хронічні хвороби не бувають «на тиждень». Тиск, серце, діабет, хронічні хвороби легень: препарати приймають щодня і роками. Рахунок за пропущену упаковку не приходить того ж дня, і саме тому рядок «ліки» викреслюють легше, ніж рядок «хліб».
Є й друга причина, тихіша. Людина купує препарат за назвою з коробки, яку колись порадили, і роками платить саме за цю назву. Тим часом одна діюча речовина буває в аптеці під кількома торговими назвами й за помітно різні гроші, і про цю різницю варто питати вголос.
Державна програма, яка частину цих витрат закриває
Програма називається «Доступні ліки». Її адмініструє Національна служба здоровʼя України в межах програми медичних гарантій, і саме держава відшкодовує аптеці вартість препарату або її частину.
Перелік напрямів широкий: серцево-судинні та цереброваскулярні захворювання, цукровий і нецукровий діабет, хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів, розлади психіки та поведінки, епілепсія, хвороба Паркінсона, знеболення для паліативних пацієнтів, глаукома, мігрень. Перелік препаратів переглядають і оновлюють наказами НСЗУ, тому дивитись треба чинний варіант на сайті служби, а не старий роздрук чи чиюсь пораду трирічної давнини.
Частину позицій відпускають безоплатно, частину з доплатою. Участь виробників у програмі добровільна: вони самі подають заявки, щоб препарат потрапив до переліку. Тому склад переліку з часом змінюється, і те, чого торік не було, цього року там може бути.
Як цим користуються: рецепт, код, аптека
Рецепт електронний. Його виписує лікар в електронній системі охорони здоровʼя, і найпростіший шлях це сімейний лікар, з яким підписана декларація. Формально декларація не обовʼязкова: виписати рецепт може й лікар-спеціаліст або лікар приватної клініки, якщо він зареєстрований у системі й працює з електронним підписом.
Після виписування на телефон людини приходить СМС з номером рецепта й кодом його погашення. В аптеці називають ці два числа, фармацевт знаходить рецепт у системі, відпускає препарат і погашає рецепт. Окремий папірець з печаткою для цього не потрібен.
Якщо СМС не приходить, це не глухий кут. Найчастіші причини це застарілий номер телефону в системі або офлайн-спосіб автентифікації, обраний при реєстрації. У такому разі лікар друкує інформаційну памʼятку до рецепта з номером і кодом погашення, і підставою для відпуску в аптеці стає саме вона. Номер телефону в системі варто оновити, щойно він змінився.
Рецепт за програмою «Доступні ліки» діє 30 календарних днів від дати створення, тобто від дня, коли лікар підписав його електронним підписом. Для звичайних рецептурних ліків, які людина купує за власний кошт, строк довший, 90 календарних днів. Ці два строки плутають найчастіше, і через це рецепт на пільгові ліки встигає згоріти.
Генерик і оригінал: у чому справжня різниця
Оригінальний препарат це той, який компанія вивела на ринок першою і на якому вперше довели дію. Генерик має той самий якісний і кількісний склад діючих речовин і ту саму лікарську форму, що й референтний препарат, а його біоеквівалентність доведено відповідними дослідженнями. За цим наглядає Державний експертний центр МОЗ України.
Саме тому електронний рецепт виписують за міжнародною непатентованою назвою, тобто за діючою речовиною, а не за брендом. Торгову назву зазначають лише у винятках: коли препарат не має міжнародної непатентованої назви, коли він біологічного походження або коли це біосиміляр.
Практичний наслідок простий. За одним рецептом в аптеці можуть стояти кілька упаковок з однаковою речовиною й різною ціною. У межах програми держава компенсує вартість найдешевшого препарату, який подав заявку на участь, а за оригінальні інноваційні препарати відшкодовує фіксовану суму за упаковку, і решту доплачує пацієнт.
Що з цим робити людині: питати в лікаря й фармацевта, чи є за цим рецептом варіант, який програма покриває повністю. Питати можна і треба, а от міняти препарат самотужки не можна: заміна це рішення лікаря.
Чому чужий рецепт не можна ділити
Рецепт персональний. Він виписаний на конкретну людину в електронній системі, а код погашення приходить на її телефон. Без цієї пари чисел ліки за програмою просто не відпустять, тож «візьму на твій рецепт» не працює навіть технічно.
Другий бік важливіший. Доза й сама речовина підібрані під діагноз конкретної людини і під усе інше, що вона вже приймає. Однакова назва на коробці не означає, що ця доза підходить сусідці з тим самим тиском. Це рішення лікаря, а не сімейна нарада на кухні.
І третє, побутове. Коли літня людина віддає свою упаковку комусь, вона лишається без ліків до наступного рецепта, а по новий іти далеко й важко. Дешевше довести сусідку до її лікаря й отримати рецепт на неї.
Що реально зменшує витрати
Прийти до лікаря зі списком усього, що людина приймає, і з самими коробками. Буває, що дві коробки з різними назвами містять ту саму діючу речовину, і побачити це має лікар, а не пацієнт на кухні.
Питати про програму прямо, тими самими словами: «чи є мій препарат у Доступних ліках». Питання коротке, і воно або дасть відповідь, або закриє тему, а от мовчання не дає нічого.
З 1 липня 2025 року договір з НСЗУ за програмою став обовʼязковою умовою для аптек, тому вибір не звужений до однієї «своєї» аптеки. Наявність конкретної упаковки на полиці договір усе одно не гарантує, тому перед виходом з дому корисно подивитись електронну карту аптек НСЗУ або подзвонити на безкоштовний 16-77 і спитати адресу найближчої. Для людини у вісімдесят років це економія не грошей, а сил, яких і так мало.
Не купувати про запас. Упаковка, куплена «щоб було», часто дочікується кінця терміну придатності в шухляді, а гроші за неї витрачені вже сьогодні.
Коли навіть це не закриває суму
Буває, що з програмою все гаразд, а доплата все одно є, і на неї немає грошей. Тут допомагають не поради, а люди поруч: діти, сусіди, соціальний працівник, парафія, знайомі.
Так само влаштована й робота благодійних організацій. БО «Реальна допомога», наприклад, щомісяця купує продукти й ліки самотнім літнім людям і возить їх з рук у руки через помічників, тобто закриває не «потребу загалом», а конкретний місяць конкретної людини.
Якщо поруч живе літня людина, найкорисніше часто не гроші. Дійти з нею до лікаря, записати номер рецепта великими цифрами на папірці, подзвонити за неї на 16-77: це те, чого вона сама вже не зробить, і саме це вирішує справу.