Як шахраї використовують благодійність і як не потрапити

Звичайна покупка залишає слід: є товар, доставка, чек, є кому написати претензію. Пожертва не має нічого з цього. Людина віддає гроші й нічого не чекає назад, тому найчастіше просто не дізнається, що її обдурили.

Друга причина це емоція. Фото змерзлої бабусі в неопаленій кімнаті вимикає бажання перевіряти. Хочеться швидко зробити добро і закрити вкладку, а саме на цю швидкість схема й розрахована.

Третя причина: майже ніхто не скаржиться. Людина, яка втратила двісті гривень, рідко йде в поліцію, бо соромно і шкода часу. Через це той самий текст із тим самим фото живе роками і збирає з тисяч людей по трохи.

Чужі фото. Знімок беруть зі старого репортажу, з сайту іншої організації або з іноземного стоку. Ознака: фото ні до чого не привʼязане. Немає імені, немає міста, немає жодного другого кадру тієї самої людини.

Гроші на особисту картку. У тексті слово «фонд», а в реквізитах номер картки на імʼя приватної особи. Організація має рахунок на своє ЄДРПОУ, і платіж іде через її сайт. Кіберполіція радить переконатися, що код ЄДРПОУ внесений до реєстрів, і попросити відомості про засновників та звітність за попередні роки.

Тиск часом. «Лишилось чотири години», «наберемо суму сьогодні або пізно». Справжні збори теж бувають терміновими, різниця в тому, що справжній витримує запитання. Шахрайський розсипається, щойно ви просите документ або пояснення, з чого складається сума.

Клон відомого фонду. Копіюють назву, логотип і тексти, змінюють одну літеру в адресі сайту або роблять сторінку з тим самим аватаром. Перевірка проста: відкрийте офіційний сайт фонду самі, не за посиланням із допису, і подивіться, чи є там така кампанія.

Спочатку знайдіть код ЄДРПОУ. Якщо на сайті чи в описі сторінки його немає ніде, це вже відповідь. Далі безкоштовний пошук у Єдиному державному реєстрі на сайті Мінʼюсту, usr.minjust.gov.ua, за кодом або назвою: там видно офіційну назву, місцезнаходження і стан. Якщо організація в стані припинення або назва не збігається з тією, під якою збирають, зупиніться.

Потім перевірте неприбутковий статус. Реєстр неприбуткових установ та організацій ведуть податківці, і подивитись його можна у відкритій частині Електронного кабінету на cabinet.tax.gov.ua. Порядок ведення цього реєстру затверджений постановою Кабінету Міністрів №440 від 13 липня 2016 року, вона чинна й досі.

Далі зіставте реквізити. Назва отримувача платежу мусить збігатися з назвою в реєстрі слово в слово, а не «схоже». І прогоніть головне фото зворотним пошуком за зображенням, це радить і кіберполіція: якщо той самий знімок висить на десятку сайтів із різними історіями, питання закрите.

Реєстрація благодійної організації доступна широкому колу людей і сама по собі не говорить нічого про те, куди йдуть гроші. Запис у реєстрі відсіює тих, у кого немає взагалі нічого, і на цьому його роль закінчується.

Далі дивіться на звітність. Закон «Про благодійну діяльність та благодійні організації» у статті 17 прямо каже: інформація про структуру та розмір доходів і витрат благодійних організацій, а також умови використання їх активів для благодійної діяльності не є конфіденційною інформацією або комерційною таємницею. Тому на прохання показати цифри нормальна реакція це цифри, а не образа.

Той самий закон у статті 11 забороняє мати метою одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, повʼязаних осіб і працівників. Зарплату працівникам це не забороняє, а от бути бізнесом під вивіскою фонду заважає.

Як це виглядає на практиці. Фонд «Реальна допомога» щомісяця купує продукти й ліки самотнім літнім людям і возить їх з рук у руки через помічників. Перевіряється він так само, як будь-хто інший: код 44930566, пошук у Єдиному державному реєстрі, реєстр неприбуткових, де фонд з 3 травня 2023 року.

Найважче ставити питання своїм. Але більшість зборів у знайомих провалює перевірку не через обман, а через безлад: гроші йдуть на особисту картку, ніхто не рахує суму, і через місяць ніхто не памʼятає, скільки зібрали.

Питання, від яких не сваряться, звучать так. Хто отримувач і чи бачили ви його самі. З чого складається сума. Де і коли буде звіт про витрачене. Кіберполіція радить ще й попросити звіти за попередні збори, і це нормальне прохання: людина, яка справді щось організовує, відповість за хвилину.

Окремий випадок: акаунт знайомого могли зламати. Якщо прохання прийшло в особисті повідомлення, тон трохи не той, а реквізити нові, звʼяжіться з цією людиною іншим каналом, найкраще телефоном. Так само радить кіберполіція. Один дзвінок дешевший за переказ.

Перший крок це банк. Дзвоніть на гарячу лінію, номер є на звороті картки і в застосунку, називайте час і суму переказу, просіть зареєструвати звернення і зафіксуйте його номер. Такий порядок радить і система безоплатної правничої допомоги: спершу повідомити банк, потім подати заяву правоохоронцям.

Другий крок це поліція. Заяву приймають у найближчому відділі, номер 102 працює цілодобово і дзвінки реєструють. Подати звернення онлайн можна через систему електронного звернення громадян кіберполіції: адреса cyberpolice.gov.ua/declare веде на ticket.cyberpolice.gov.ua. Сервісна лінія кіберполіції 0 800 50 51 70 працює з понеділка по четвер з 9:00 до 18:00, у пʼятницю до 17:00. Гаряча лінія Нацполіції 0 800 500 202, безоплатна правнича допомога 0 800 213 103.

Паралельно поскаржтеся там, де вас знайшли: на сторінку в соцмережі, на канал, на оголошення. Грошей це не повертає, але скорочує життя схеми. Скріншоти зробіть до скарги, разом з адресою сторінки й реквізитами, бо після скарги все це часто зникає.

І окреме правило: не переказуйте нічого «щоб повернути попереднє». Пропозиція повернути втрачене за додатковий платіж, комісію чи послуги «юриста» це друга серія тієї самої історії.

Буває, що часу на реєстри немає. Тоді працюють три правила. Переказ робіть лише через сайт організації, який ви знайшли самі, а не за посиланням із допису. Ніколи не називайте код із СМС і тризначний код зі звороту картки і не давайте доступ до екрана телефона, для пожертви це не потрібно ніколи. І віддавайте суму, втрату якої переживете спокійно.

Ще одна річ, яку варто памʼятати. Шахрай краде не лише ваші гроші, він краде довіру в тих, хто справді возить ліки й сир по квартирах. Після кожної викритої схеми люди дають менше всім. Тому пʼять хвилин на перевірку це не недовіра, це те, що лишає чесним зборам шанс.